Вивчення протоколів TCP/IP

TCP/IP

Протокол TCP/IP — промисловий стандарт, що дозволяє організувати комп'ютерну локальну мережу підприємства і зв'язувати комп'ютери, що працюють під управлінням Windows XP Professional.

Використання протоколу TCP/IP у Windows XP Professional дає наступні переваги:

  • мережний протокол з маршрутизацією підтримують майже всі операційні системи. Крім того, майже усі великі мережі засновані на TCP/IP;
  • ця технологія дозволяє з'єднувати різнорідні системи за допомогою стандартних утиліт зв'язку для доступу і передачі даних. В Windows XP Professional входять деякі з цих стандартних утиліт;
  • забезпечує надійне, розширюване інтегроване середовище на основі моделі «клієнт — сервер», яка працює на різних платформах. TCP/IP підтримує інтерфейс Microsoft Windows Sockets (Winsock), що ідеально підходить для розробки прикладних програм «клієнт — сервер» на стеках Winsock;
  • можливість отримання доступу до ресурсів Інтернет.

Протокол TCP/IP заснований на концептуальній моделі, що складається з чотирьох рівнів ( рис. 7.1).:

рис. 7.1. Чотири рівні набору протоколів TCP/IP

Мережні підключення

У Windows XP Professional всі операції з конфігурування мережних засобів здійснюються в папці Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections), яка у Windows 2000 називалася Мережа і віддалений доступ до мережі (Сеть и удаленный доступ к сети або Network and Dial-up connections). У цій папці створюються підключення (connections) комп'ютера до Інтернету, локальної мережі чи до інших комп'ютерів, які дозволяють використовувати мережні ресурси і служби в локальній мережі або віддалено. Папка розміщується на панелі управління або може бути виведена безпосередньо в меню Пуск (Старт або Start).

Папка Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections) поєднує засоби Dial-up Networking з Windows NT 4.0 та функції, що були колись доступні з панелі управління (значок Network), наприклад, настроювання мережних протоколів і інших службових параметрів. Кожне підключення в папці Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections) (рис. 7.8) служить для здійснення зв'язку між даним і іншим комп'ютером або мережею. За допомогою таких підключень спрощується настроювання мережі.

Типи мережних підключень

Існує п'ять типів мережних підключень, перерахованих у табл. 7.8.

Таблиця 7.8. Типи мережних підключень

Тип підключення

Технологія зв'язку

Приклад

Підключення телефонне чи комутоване (Dial-up connection)

Модем, ISDN, X.25

З'єднання з корпоративної мережею чи з Інтернетом з використанням телефонного підключення

Підключення по локальній мережі (Local area connection)

Ethernet, Token Ring, кабельний модем, xDSL, FDDI, IP no ATM, IrDA, радіомодем, Е1/Т1 і т.п.

Типовий корпоративний користувач

Віртуальна приватна мережа (VPN connection, Virtual private network)

Віртуальні приватні мережі по протоколах РРТР чи L2TP, що поєднують або підключають до корпоративних мереж через Інтернет чи іншу мережу загального користування (public network)

Безпечне з'єднання з корпоративною мережею через Інтернет

Пряме підключення (Direct Connection)

Послідовне з'єднання, інфрачервоний зв'язок, паралельний кабель(DirectParallel)

З'єднання кишенькового чи портативного комп'ютера з настільним комп'ютером

Вхідне підключення (Incoming connection)

Комутований зв'язок, VPN чи пряме підключення

Підключення до віддаленого комп'ютера чи корпоративного сервера віддаленого доступу

Увага!

У системі Windows XP Professional у кожний момент часу може бути активне по одному підключенню кожного типу: тобто, однотипних підключень може бути кілька, але працювати в окремий момент часу можна тільки з одним з них.

Щоб створювати підключення, практично у всіх випадках необхідно мати повноваження адміністратора.

Підключення до Інтернету

Доступ до Інтернету легко реалізується за допомогою мережних підключень. Для цього необхідно виконання наступних умов:

  • Наявність протоколу TCP/IP.
  • Якщо користувач належить домену, то обліковий запис користувача повинен мати дозвіл віддаленого доступу.
  • Наявність модему або іншого з'єднання з інтернет-провайдером.
  • Наявність у інтернет-провайдера облікового запису.

Підключення до Інтернету відбувається за допомогою комутованого (телефонного) з'єднання з інтернет-провайдером і реєстрації в його системі.

Перш ніж підключення до Інтернету буде створено, необхідно зв'язатися з представником інтернет-провайдера, щоб перевірити параметри настроювання підключення:

  • Задану IP-адресу.
  • Опцію стиску заголовків IP (для РРР).
  • Адресу DNS та ім'я домена.
  • Додаткові параметри настроювання, наприклад, використання протоколу захисту Інтернету (IPSec).

Як правило для встановлення перерахованих параметрів використовується протокол DHCP або їхні значення вибираються автоматично. Однак, якщо підключення не встановлюється, може знадобитися ручна перевірка і настроювання.

Установлення підключення до мережі

Для ініціалізації підключення використовується папка Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections). Двічі натисніть на значку підключення, за допомогою якого потрібно підключитися до мережі, чи виберіть команду Запустити дане з'єднання (Запустить данное соединение або Start this connection) на боковій панелі задач. У діалоговому вікні Підключення (Подключение або Connect), що відкрилося, введіть ім'я користувача, пароль і, можливо, ім'я домену для входу в мережу. (Як приклад на рис. 7.16 показане вікно для запуску підключення, що комутується.)

Рис. 7.16. Завдання аутентифікаційної інформації для підключення

Як тільки підключення до мережі встановлено, можна використовувати електронну пошту, програму Internet Explorer і т.д.

Перегляд стану і діагностика підключення

Інформацію про активне підключення можна отримати за допомогою команди Стан (Сосотояние або Status) з контекстного меню. Як приклад на рис 7.19 показані вікна стану підключення, що комутується, (ліворуч) і VPN-підключення (праворуч).

Рис. 7.19. Контроль стану підключення

На вкладці Загальні (Общие або General) можна переглядати:

  • тривалість підключення;
  • початкову швидкодію;
  • число байтів, переданих (Sent) і отриманих (Received) під час активності підключення, коефіцієнт стиску (Compression) і кількість помилок (Errors).