Мережні підключення

У Windows XP Professional всі операції з конфігурування мережних засобів здійснюються в папці Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections), яка у Windows 2000 називалася Мережа і віддалений доступ до мережі (Сеть и удаленный доступ к сети або Network and Dial-up connections). У цій папці створюються підключення (connections) комп'ютера до Інтернету, локальної мережі чи до інших комп'ютерів, які дозволяють використовувати мережні ресурси і служби в локальній мережі або віддалено. Папка розміщується на панелі управління або може бути виведена безпосередньо в меню Пуск (Старт або Start).

Папка Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections) поєднує засоби Dial-up Networking з Windows NT 4.0 та функції, що були колись доступні з панелі управління (значок Network), наприклад, настроювання мережних протоколів і інших службових параметрів. Кожне підключення в папці Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections) (рис. 7.8) служить для здійснення зв'язку між даним і іншим комп'ютером або мережею. За допомогою таких підключень спрощується настроювання мережі.

За допомогою вихідних підключень (outgoing connections) встановлюється зв'язок із серверами віддаленого доступу, при цьому для підключення до мережі використовується певний метод доступу (локальна мережа (ЛОМ), модем для ліній, що комутуються, адаптер і лінія ISDN і т.п.). На відміну від вихідного, вхідне підключення (incoming connection) дозволяє комп'ютеру під управлінням Windows XP Professional підтримувати підключення, що ініціалізуються іншими комп'ютерами. Це означає, що цей комп'ютер може працювати як сервер віддаленого доступу (remote access server). Незалежно від того, локальний зв'язок (ЛОМ) чи віддалений (телефонна лінія, ISDN і т.п.), підключення можна настроїти так, щоб вони могли повноцінно виконувати всі необхідні функції. Наприклад, за допомогою будь-яких мережних підключень можна друкувати на мережних принтерах, переглядати інші мережі, отримувати доступ до мережних дисків і файлів чи до Інтернету (якщо підключення підтримує відповідні протоколи).

Оскільки всі служби і методи зв'язку настроюються у вікні властивостей підключення, для конфігурування параметрів підключення не потрібно звертатися до зовнішніх інструментів управління. Наприклад, параметри настроювання для телефонного підключення за допомогою модему включають ті, які потрібно використовувати до, протягом і після підключення: тип модему для зв'язку; тип шифрування пароля, необхідний для підключення; мережні протоколи, що застосовуються після встановлення з'єднання. Стан кожного підключення (тривалість і швидкодія) можна переглядати безпосередньо у вікні підключення. Захист на рівні локальної системи і захист на рівні доменів, застосування хостів безпеки, шифрування даних, аутентифікація і відповідний виклик забезпечують безпечний доступ для підключень до мережі і віддаленого доступу до мережі.

Рекомендації

Нижче перераховані рекомендації, з якими бажано ознайомитися перед використанням підключень до мережі та віддаленого доступу до мережі:

1. Перед створенням підключення до Інтернету необхідно отримати у провайдера (постачальника) послуг Інтернету параметри настроювання підключення. Встановлення з'єднання з постачальником послуг Інтернету може поставити вимогу установлення одного чи декількох параметрів:

  • Заданої IP-адреси.
  • Використання стиснення заголовків IP-пакетів (для РРР).
  • Адреси DNS-сервера.
  • Параметрів настроювання прикладних програм, наприклад, настроювання протоколу безпеки Інтернету (IPSec) і т.п.

2. Необхідно використовувати автоматичне настроювання параметрів IP (з використанням протоколу DHCP), де це тільки можливо, за наступними причинами:

  • Протокол DHCP дозволений за замовчуванням.
  • При зміні конфігурації мережі не буде потрібно змінювати параметри настроювання IP.
  • Автоматичне настроювання IP використовується для всіх підключень, що усуває потребу ручної конфігурації параметрів (наприклад, адреси DNS-сервера, WINS-сервера і т.д.).

3. Windows XP Professional автоматично виявляє встановлені мережні адаптери і для кожного мережного адаптера створює підключення до локальної мережі в папці Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections).

Якщо встановлено більш одного мережного адаптера, можна усунути можливе безладдя в іменах підключень, перейменувавши кожне локальне підключення відповідно до функціонального призначення чи розташування мережі, з якою це підключення зв'язує комп'ютер.
Необхідно додати чи дозволити мережних клієнтів, служби і протоколи, які необхідні для кожного підключення.

4. Можна створити кілька комутованих, VPN- чи прямих підключень, якщо копіювати їх у межах папки Мережні підключення (Сетевые подключения або Network Connections); можна перейменовувати підключення і змінювати параметри настроювання підключення; можна легко створювати різні підключення для використання декількох модемів, для підключення до різних інтернет-провайдерів, для використання різних конфігурацій по набору номера і т.д.

5. Якщо комп'ютер має один мережний адаптер, але потрібно встановити з'єднання з декількома локальними мережами (наприклад, під час поїздки у філію), потрібно дозволяти або забороняти компоненти підключення до ЛОМ при кожному підключенні до мережі.

6. Потрібно встановити і дозволити тільки необхідні мережні протоколи, тому що:

  • Збільшується продуктивність мережі і скорочується мережний трафік.
  • Якщо при роботі з мережею в Windows XP Professional виникає проблема з'єднання, то операційна система намагається відновити підключення, використовуючи кожний із установлених мережних протоколів.
  • Якщо встановлені і дозволені тільки реально застосовувані протоколи, Windows XP Professional не буде намагатися використовувати для підключення зайві протоколи, що поліпшить параметри передачі інформації і дозволить отримати більш чітку картину, що відбувається в мережі.