-С-

СЕГМЕНТ [segment]. Частина програми, даних, пам'яті або зображення на екрані дисплея.

СЕГМЕНТАЦІЯ [segmentation]. 1. Розподіл пам'яті, програми, даних на сегменти. 2. Спосіб розподілу пам'яті операційною системою. Див. розподіл пам'яті

СЕГМЕНТ ПАМ'ЯТІ, сегмент [memory segment]. 1. Частина оперативної пам'яті фіксованого розміру, яка використовується при формуванні адресного простору центрального процесора або задачі таким чином, що для апаратури адреса пам'яті складається з двох частин: номера (імені) сегмента і зміщення усередині сегменту. Зазвичай С. п. має розмір максимально можливого зміщення (часто це 64 Кбайт). Див. розподіл пам'яті. 2. Логічна або фізична одиниця підкачування в системі з віртуальною пам'яттю. Частина фізичної або віртуальної пам'яті, яка використовується як єдине ціле при переміщенні ділянок програм або даних із зовнішньої пам'яті в оперативну пам'ять і назад. С. п. відрізняється від сторінки тим, що його розмір не зафіксований, і користувач у певній мірі може впливати на цей розмір

СТИСНЕННЯ ДАНИХ, ущільнення даних [data compression, data compaction]. Перетворення даних у більш компактну форму без втрати інформації, що перебуває в них. С. д. дозволяє заощаджувати пам'ять і підвищити ефективність передачі даних. У теорії інформації існує багато методів С. д., що дозволяють шляхом зміни коду скоротити їхню надмірність. На основі цих методів розроблені спеціальні програми — архіватори, що виконують архівування файлів. Крім того, методи С. д. дозволяють істотно збільшувати ємність зовнішньої пам'яті. Наприклад, в операційні системи MS-DOS 6.0 і Windows 95 включена програма, що збільшує як мінімум удвічі ємність жорсткого і гнучкого магнітних дисків за допомогою алгоритму MRCI (Microsoft Real-time Compression Interface). Ця програма займає частину дискового простору під спеціальний файл, де зберігається стиснена інформація. Для користувача цей файл відображується у вигляді логічного диска, але при звертанні до нього виконується архівування/розархівування в режимі реального часу. Очевидно, на такий диск не має сенсу записувати архівні файли. Існують спеціальні методи і програми С. д., що дозволяють компактно записувати, а потім відтворювати графічну, звукову і відеоінформацію.

СТИСНЕННЯ ФАЙЛУ [file compression, file compaction]. Перетворення файлу в більш компактну форму без втрати інформації, що перебуває в ньому, з метою економії пам'яті. С. ф. застосовується при архівуванні файлів.

СЛОТ [slot]. Роз’єднання на материнській платі, у яке встановлюються допоміжні плати для розширення можливостей комп'ютера (наприклад, звукова плата, модем і т.п.)

СТАНДАРТ UNICODE [Unicode]. Стандарт кодування, що використовує 2 байти для кожного символу. Запропонований у 1991 р. некомерційною організацією Unicode Consortium. Застосування цього стандарту дозволяє закодувати дуже велику кількість символів з різних писемностей: у документах Unicode можуть сусідити китайські ієрогліфи, математичні символи, букви грецького алфавіту і кирилиці. При цьому стають непотрібними кодові сторінки. Коди в С. Unicode розділені на кілька областей. Область з кодами від 0000 до 007F містить символи набору ASCII з відповідними кодами. Далі розташовані області знаків різних писемностей, знаки пунктуації і технічні символи; частина кодів зарезервована для використання в майбутньому. Символам кирилиці виділені коди від 0400 до 0451