Автопортрет «Я – педагог і особистість» (у формі есе)

Я – педагог і особистість

Кажуть, щастя в житті буде тільки тоді, якщо матимеш улюблену професію. Напевно, кожен із нас, коли стоїть перед вибором майбутньої професії, орієнтується на тих людей, які поруч, які впливають на наше виховання, чий досвід і вміння викликають у нас захоплення. А оскільки протягом усіх моїх років навчання в школі мене оточували прекрасні педагоги, професіонали, на яких я хотів бути схожим, то вибираючи свій життєвий шлях, я став учителем.

І ось я учитель із семирічним стажем. Учителем працювати, скажу щиро, не так то й легко. Він повинен бути творцем, уміти вести за собою, бути мудрим, об’єктивним, потрібним дітям, любити їх, стати їм справжнім другом, бо як писав Гете: «Вчаться тільки у тих, кого люблять». Особливо це стосується сучасного вчителя, від якого вимагається великий обсяг знань та умінь, які він повинен використовувати у своїй практиці: володіти методами науково-дослідницької і експериментальної роботи, мати глибокі різносторонні знання свого предмету і суміжних дисциплін.

Своїм педагогічним кредо я взяв слова американського вченого, математика і філософа Норберта Вінера: «Ми змінили своє оточення так радикально, що тепер повинні змінювати себе, щоб жити в цьому новому оточенні»

Сучасні діти, здається, вже народжуються з умінням користуватися комп'ютером. З одного боку, це добре: віртуальний світ сьогодні опинився, по суті, головним джерелом інформації, не потрібно йти до бібліотеки, стояти перед полицями магазинів. Крім того, з уведенням нових освітніх стандартів, сучасна школа відходить від звичних моделей навчання, при яких школяру даються готові знання. Щоб їх отримати дитині тепер самій потрібно навчитися добувати інформацію. І в даному випадку Інтернет стає просто незамінним знаряддям для освіти.

Тому  переді мною, як учителем інформатики, стоїть ряд завдань:

  • по-перше, забезпечити учнів інструментами, які допоможуть їм не загубитись у сучасному інформаційному суспільстві;
  • по-друге, прививати прагнення до постійної самоосвіти та самовдосконалення. Вчитися і вміти застосовувати свої знання – ось заповідь людини, яка бажає стати професіоналом своєї справи;
  • по-третє, це навчання через дії: «Те, що я читаю, я забуваю, те, що я бачу, я запам’ятовую, те, що роблю сам, я розумію і вчуся цього на все життя» (Конфуцій)

Для мене важливо бачити результат своєї праці, тому в роботі з дітьми я керуюся головним принципом: нехай учень повірить у себе, і тоді він зможе освоїти найважчий матеріал і отримати задоволення від своєї маленької перемоги.