-К-
КАТАЛОГ, директорія, папка [directory, folder]. I. Список файлів і підкаталогів. 2. У файловій системі — файл, призначений для реєстрації імен інших файлів і забезпечення до них доступу за зареєстрованими іменами. К. містить дані, що описують групу файлів, розміщених на пристрої пам'яті з прямим доступом (звичайно, на магнітному або лазерному диску). Наприклад, у персональних комп'ютерах у К. зберігаються імена файлів, відомості про їхній тип (що виконується, текстовий і т.п.), розмір і час останнього відновлення, а також покажчики місця їхнього розташування на диску. Якщо в К. зберігається ім'я файлу, то говорять, що цей файл знаходиться або утримується в даному К. У кожному К. крім файлів можуть утримуватися інші К., які називаються підкаталогами. На кожнім диску є один головний або кореневий К. Кореневий К. звичайно не має імені (вважається, що його ім'я збігається з ім'ям диска, на якому він розташований) і займає на цьому диску спеціальне місце. У кореневому К. реєструються файли і підкаталоги (К. 1-го рівня). У К. 1-го рівня реєструються файли і К. 2-го рівня і т.д. Виходить багаторівнева деревоподібна структура К. на диску.
КЕШУВАННЯ [caching]. Робота з використанням кеш-пам'яті.
КЕШУВАННЯ ДИСКУ [disk caching]. Збереження в оперативній пам'яті секторів диску, які найбільш часто використовуються, з метою збільшення швидкості обміну даними між диском і оперативною пам'яттю. В оперативній пам'яті операційною системою виділяється спеціальна область, у якій організується буферна пам'ять — кеш. Вона містить дані, які зчитуються з диску, і зберігаються там доти, поки не будуть витиснуті іншими даними. Коли дані будуть потрібні повторно, вони можуть бути зчитані не з диску, а з кешу, а отже, швидше. К. д. застосовується не тільки при читанні, але і при запису. У цьому випадку дані можуть спочатку поновлюватись у кеші, а потім у "зручний" час копіюватися на диск. Таким чином, К. д. не тільки збільшує продуктивність комп'ютера, але і продовжує термін служби накопичувачів.
КЕШ-ПАМ'ЯТЬ, кеш [cache memory]- "Надоперативна" буферна пам'ять, яка призначена для проміжного збереження найбільш часто використовуваних процесором даних. К.-п. служить для часткової компенсації різниці у швидкості процесора й основної пам'яті і створюється на пристроях запам'ятовування (зазвичай на регістрах) зі швидкістю читання даних вище, ніж у оперативної пам'яті. К.-п. працює в такий спосіб. Запитуючи дані, процесор спочатку переглядає К.-п. і, якщо там ці дані є, зчитує їх відтіля. Якщо їх там не виявилося, то необхідні дані викликаються з оперативної пам'яті і паралельно копіюються на вільне місце в К.-п., де і зберігаються доти, поки не буде потрібно звільнити місце для запису нової порції даних. При цьому в пам'ять, як правило, витісняються найменш використовувані дані. У результаті збільшується продуктивність процесора за рахунок зменшення загального часу вибірки часто необхідних даних
КОМАНДНИЙ РЯДОК [command line]. Рядок екрану дисплея, призначений для запису команд операційної системи, які вводяться користувачем, і запуску програм із клавіатури. Коли операційна система готова до прийому команд, вона видає на початку К. р. запрошення, яке може містити деяку потрібну користувачу інформацію про поточний стан системи. Наприклад, у запрошенні MS-DOS C:\EXE> повідомляється про поточний дисковод С: і поточний каталог ЕХЕ
КОМУТАЦІЯ [switching]. Встановлення зв'язку між двома або декількома пристроями з визначеної безлічі пристроїв шляхом створення тимчасових, а не постійних з'єднань
КОНСОЛЬ [console]. Пульт управління обчислювальною системою. Звичайно К. називається термінал, з якого користувач (оператор) може управляти операційною системою
КОНТРОЛЕР [controller]. Спеціалізований процесор, який автоматично управляє роботою або узгоджує роботу підключених до нього пристроїв. До К. зазвичай підключуються зовнішні пристрої. К. також є складовою частиною каналів зв'язку. Одна з його функцій полягає у форматуванні даних для передачі по каналу зв'язку або для запису даних на носій. Найчастіше К. технічно виконується як окрема плата.
КОНТРОЛЕР ЖОРСТКОГО ДИСКУ [hard disk controller]. У персональних комп'ютерах — контролер, який служить для узгодження роботи центрального процесора і жорсткого диску. К. ж. д. може бути розташован на жорсткому диску, на материнській платі, на окремій платі, що вставляється в роз’єднання материнської плати. Для прискорення вибірки даних із жорсткого диску К. ж. д. може мати кеш-пам'ять. В персональних комп'ютерах застосовуються контролери наступних типів (у порядку зростання швидкості передачі даних): IDE; ESDI; SCSI